Четвер, 18.01.2018, 03:04
Вітаю Вас Гість | RSS

Ленінська ЗОШ

Категорії розділу
Книга пам*яті [5]
Дані і документи про загибель односельчан та визволителів
Література рідного краю [1]
Уроки вчителів Ленінської школи [7]
Уроки вчителів Ленінської школи

Каталог файлів

Головна » Файли » Література рідного краю

Краєзнавство на уроках мови і літератури
11.04.2011, 22:45
Уроки літератури рідного краю подібні до уроків позакласного читання тим, що вчитель сам обирає твори для обговорення, діти читають їх удома і навчальний матеріал не висвітлено у підручнику. Специфіка цих уроків ще й у тому, що матеріал у кожній місцевості свій, регіональний. 
Уроки літератури рідного краю подібні до уроків позакласного читання тим, що вчитель сам обирає твори для обговорення, діти читають їх удома і навчальний матеріал не висвітлено у підручнику. Специфіка цих уроків ще й у тому, що матеріал у кожній місцевості свій, регіональний. Патріотизм є підґрунтям кожного уроку літературного краєзнавства: любов до малої Батьківщини, її історичного минулого, природи, земляків.
 Учитель має сам знати, хто з письменників у його краї народився, жив, похований, хто живе нині, які твори тут написано. Добре, коли земляки – літератори, які мешкають у місті чи селі, де знаходиться школа, стають гостями уроків, читають свої твори, розповідають про себе та своїх літературних вчителів. Урок - зустріч – найкраща форма проведення уроку літератури рідного краю. Робота з матеріалами музею, з місцевою пресою, бібліографічний пошук, літературні подорожі рідним краєм зустрічі з письменниками-сучасниками, зіставлення літературних образів зі звичайною реальністю роблять уроки цього типу пам’ятними.
Словесникові слід привчати учнів шанувати пам'ять померлих, письменників-земляків, відвідувати їхні могили, проводити літературні вечори на честь ювілейних річниць з дня народження, збирати в школі матеріали з літературного краєзнавства, виготовляти літературні карти, робити збірки віршів про рідний край. Учні мають відчути себе спадкоємцями національної культури, господарями на власній землі.
Саме завдяки знайомству з відомим митцем-земляком діти віддалених від центра куточків держави можуть переконатися: українська література це не щось далеке, а спільна культура нації – рідна, близька кожному. Відомо, що патріотизм починається з любові до своєї оселі, з колискової, яку співала мати, з рідної мови і пісні, з любові до малої Батьківщини, її історичного минулого.
Розуміючи це, я у процесі викладання української мови і літератури намагаюся використати всі можливості, щоб ознайомити учнів з історією Запорізького краю, Якимівського району, нашого села. Уроки української мови і літератури дають величезні можливості для виховання справжнього громадянина незалежної України, формування національної свідомості учнів.
 Необхідною умовою для виконання цих завдань є створення системи краєзнавчої роботи в діяльності кожного вчителя – словесника.
Державна програма з української літератури включає розділ «Література рідного краю». Уроки, сплановані за цим розділом, мають за мету ознайомити учнів з творчістю письменників, що жили або живуть у Запорізькій області, в Мелітополі, Якимівці. Кількість годин для його опрацювання, а також сам навчальний матеріал визначає вчитель. Як зазначено в програмі, це може бути глибше опрацювання творчості письменників - земляків чи ознайомлення з письменниками, твори яких до програми не входять, але їх життя і творчість пов’язані з рідною для учнів місцевістю.
Учитель також може ознайомити з творчістю сучасних місцевих літераторів – початківців. Готуючись до уроку з позакласного читання , я взяла поезії письменників Мелітопольщини про річку Молочну. Діти часто бувають біля неї, отже , роздуми письменників їм близькі.
 Перед цим була проведена дослідницька робота: Діти підбирали відомості про річку Молочну, Молочний лиман, річку Тащенак;(бо вони знаходяться недалеко від села). Дізналися багато цікавого про походження їхніх назв, історію. Робили фотографії лиману, річок.
 Підібраний матеріал опрацювали на комп’ютері і разом зробили брошуру «Води рідного краю».
Про річку Тащенак, яка протікає біля самого села , віршів ніхто не складав, тому дітям було дане завдання скласти віршик або сенкан. Дехто готував презентацію «Тащенак».
Піднімалося і питання екології. Крім того на попередніх уроках учні вже знайомилися з творчістю поетів Мелітопольщини, тому детальніше зупинилися на біографіях. Так як урок був присвячений річці Молочній, то один з учнів готував повідомлення про річку, її стан у наш час. Дітям подобається така робота.
 
ТЕМА. «Ой ти річенько Молочна, синя глибочінь». Поезія письменників Мелітопольщини.
 Мета . Проводити поетапне ознайомлення з поезією мелітопольських письменників, вчити відчувати поезію,вводити елементи роботи з комп’ютером.  Вдосконалювати навички виразного читання, декламування.
 Прищеплювати любов до природи рідного краю, викликати в учнів бажання цікавитися історією рідного краю, району, села.
 Виховувати почуття гордості за свій край, бажання зберегти природу. Тип уроку: Наочність : екран, твори мелітопольських письменників, комп*ютери, книжечка.
1сл. «Вітаємо на уроці укр. літератури».
2сл. Фото р. Молочної. Епіграф .
 Долиною річка, мовби стрічка,
 З очерету вигляда,
Хоч вона собою невеличка ,
Та зате молочна в ній вода.
 (В.Васильєв)
Учит.
 Ці слова належать поету Мелітопольщини В.Васильєву. Поміркуйте, чому саме їх ми взяли епіграфом? (Мабуть, тому, що ми на уроці говоритимемо про річку).
 Учит. Так. Сьогодні ми говоритимемо про річки, які нас оточують, розглянемо вірші письменників Мелітопольщини про річку Молочну, спробуємо урізноманітнити наш урок роботою з комп׳ютером і відповісти на питання :
 Що спільного у розглянутих поезіях ? Яке враження справила на вас поезія про р. Молочну? Чи така зараз річка , як її бачили поети?
3сл. « «Ой ти річенько Молочна, синя глибочінь». Поезія письменників Мелітопольщини.
Уч. Ми з вами вивчаємо історію рідного краю, літературу рідного краю, для чого? (Щоб знати його минуле, сучасне.)
Уч. Що ви можете сказати про давнє минуле нашого краю? (Тут були степи, жили скіфи, сармати, амазонки).
Віка : «Готуючись до уроків історії рідного краю, літератури рідного краю, ми складали вірші. Сьогодні один з них я спробую проілюструвати. (Виходить до екрану, повертається до учнів і гостей). Читає: « Історія.. від грецького слова «відати», Щоб дізнатися про минуле,- Музеї треба відвідати».
4 сл. Музей
 5 сл. Дикий степ. Море «На місці степу сухого – Море колись хвилювалось, Сорок тисяч років тому - Заселення починалось.
6 сл. Степ Тут жили колись амазонки, Що від еленів врятувались. Потім скіфи, сармати, торки. Печеніги й половці з*являлись».
7 сл. Написи в печерах. «Хто залишив написи в печерах? Камяна могила. Де знайти відгадку? І залишилась кам*яна могила – нащадкам на згадку».
 Уч. Ми згадали минуле і продовжуємо працювати. Уявіть, що ви фотокореспонденти і треба подати фото з відповідним підписом у газету.
 8сл. Завдання (Коментую зроблене, виставляю оцінки). (якщо комусь не вистачає комп*ютера, то показує на екран і читає підписи) , (чому саме цей підпис, на вашу думку, підходить до даного фото). Уч. Підписи взято з творів письменників Мелітопольщини. А хто з авторів не належить до спілки Мелітопольських письменників? (Ліна Костенко)
Уч. Як же пояснити, що вона писала про нашу річку Тащенак?(...і дика качка тоскно обминає рудементарні залишки багви). (Вона писала про іншу річку. Пересихання і зникнення річок – це глобальна проблема. І, хто б не писав, усі вірші ніби-то про нашу річку).
 Уч. Назва якої нашої річки зустрічається у підписах? (Молочної)
Уч. Різні племена кочували по наших степах, часто зупинялися біля річки Молочної, бо її берег вкритий соковитою травою. Є кілька версій, чому річка одержала таку назву.
 9 сл. Чому річка Молочна має таку назву? Які версії ви знаєте? Можете запропонувати свою.
( 1 верс. Кочові племена випасали біля річки худобу, вона давала багато молока, тому і річка Молочна. Та, що дає багато молока. 2 верс. Річка одержала назву від лиману, в який впадала. У ньому вода під сонячним промінням була білою, як молоко. А кочовики, особливо жінки, любили купатися у молоці. Можливо, тому, що в степах, майже не було води, а стада були великі, молока було багато. У казках розповідається про те, як купаються у теплому молоці і стають молодшими та красивішими). Уч. Можете назвати хоча б одну таку казку?
 10 сл. Річка Молочна Уч. Чи знаєте ви поезії про цю річку ? (Так, у Віри Кулішової є кілька віршів. Один з них «Доленько моя». (Артем зачитує напам*ять).
 1. Уч. Який настрій відчувається у поезії? (авторка сумує) .
2. Чому вона просить річку не поспішати, зупинитися? (Річка, як і життя, поспішає і не зупиняється. Письменниця хоче, хоч на хвилинку зупинитися, подивитися навкруги, помилуватися тим, що її оточує.
3. Як поетеса називає річку? (річка – це доленька, зір серця, ладо, синя глибочінь). Як їй вдається переконати нас, що вона любить її? (Вживає слова з суфіксами здрібнілості : річенько, маленька, доленька, міленька).
4. Які худ. засоби використовує письменниця? (Персоніфікація. До річки звертається, як до живої істоти: не спіши, відпочінь, озирнися, подивися. Епітети: непорочна, сердешна).
5. Для чого вона їх вживає ? (Щоб передити свою любов до річки, дати зрозуміти читачеві, що річка – це її життя). (Є ще одна поезія у цієї письменниці «Моя річка». В ній вона згадує своє дитинство, батька, як вони разом милувалися річкою, її тихими водами).
 ЗАЧИТУЮТЬ.
 Уч. 1.Про яку річку йдеться у поезії, адже поетеса жодного разу не називає її? (є слова «занурив край берега мене у тепле молоко по самі вуха»).
 2. Яка тема поезії? (Спогади про дитинство, пов*язане з річкою).
3.Чи дізналися ми з цього невеличкого вірша щось про письменницю?(Виросла біля річки Молочної, часто в дитинстві ходила до річки з батьком).
Уч. Що вам ще відомо про цю письменницю? ( Проста, скромна, співачка, не видала жодної збірки). Уч. Чи мають ці поезії якесь відношення до нас? (Так, бо це наша річка, ми живемо біля неї).
Уч. А що ж ви знаєте про неї ? (Вона впадає у Молочний лиман біля с.Тимофіївки, біля «роднічка». По новому руслу у с. Мордвинівка. тут водяться мідії, черепахи, вона дуже заросла очеретом. Більше тисячі радянських солдат загинуло, форсуючиїї, під час визволення Мелітополя).
Уч. Всі потроху доклали зусиль, збираючи матеріал про річки та лиман, які нас оточують.
Уч. Вадим збирав матеріал про річку Молочну і трохи докладніше розкаже нам про неї.
11 сл. Обложка. (Вадим знайомить зі своєю книжечкою)(Ми невеликою групою збирали матеріал, який дає більше відомостей про р.Тащенак, Молочний лиман, р.Молочну. зробили невеличку книжечку (показує і розказує)).
Уч. Тепер ви трохи більше дізналися про Молочну. А чи складали інші письменники про неї вірші? (Майже, кожен письменник Мелітопольщини писав про річку і не тільки українською, а й російською мовою. У Ол. Фесюка є поезія «Уреки Молочной»).
Читають. 
Уч. 1.Які художні засоби використовує письменник? (Метафора: река отхлебнула неба, молоком пролились облака, удой зреет ливнями, рождается гроза. Епітети: сочное небо, белесая вода, щедрьій удой, огневая краса).
2. Ми не знайомилися з біографією О.Фесюка, але його поезія має незвичні епітети і метафори. Перед нами виникають цікаві картини, чи не підказує це вам професію письменника? (Він учитель малювання). (Пізніше детальніше познайомимося з біографією Олександра Артемовича Фесюка. Зараз тільки скажу, що ще в дитинстві хлопця приваблювало малювання. Він збирав коробки з-під палива з різними краєвидами. Закінчив педагогічний технікум, потім Одеське Художнє училище. Працював учителем малювання, 25 років керував молодіжною студією художників – початківців).
Уч. Є ще поезія Алли Андрійченко «Река Молочная». Уявіть, що ви художники. Закрийте очі. 1.Спробуйте усно намалювати картину, яку ви побачили, слухаючи поезію.(Читаю). (Місячна ніч, річка, на ній місячна доріжка, купається людина).
2. Які кольори переважають у вашій картині?( темно-синій, жовтозолотистий).
3. А чому саме ці кольори?
 4.Які бажання у вас виникають, коли слухаєте вірш ? (Поплавати) Олена Муріна«Молочна». ЗАЧИТУЮТЬ. (ЩЕ ОДНА ПОЕЗІЯ В ЯКІЙ ПОКАЗАНА ЛЮБОВ ДО РІЧКИ, СПОГАДИ ПРО ДИТИНСТВО І ВІДЧУВАЄТЬСЯ ЖАЛЬ, ЩО ЖИТТЯ ПРОХОДИТЬ ДУЖЕ ШВИДКО).
11 сл. На фоні р. Молочної з*явл. Слова «На Молочній шумить очерет..»
Уч. Зараз все більше річок висихає, заростає очеретом, а є такі, що й зовсім зникають. Чи знаєте ви такі річки? ( Так. Р. Тащенак. Як тільки починається літо , від річки залишається тільки назва).
Уч. Ви всі спостерігали за річкою. Артем збирав відомості про неї і тепер поділиться з нами.
12 сл. -24сл. Тащенак . Уч. Можливо хтось і складав про неї вірші, але нам не відомо. А вам було завдання скласти сенкан. Зачитайте .
Уч. У поезіях, які ми почули ще немає крику про допомогу, але, послухавши Артема, дивлячись на р. Тащенак, ми розуміємо, що річки потребують допомоги. Це ж прозвучало і у деяких сенканах.
26 сл. УЧ..1. Де знаходиться вода придатна для життя? (У річках, озерах, у грунті).
2. Чи винна людина у тому, що річки забруднюються, гинуть? (Від безгосподарності у воду потрапляють мінеральні та азотні добрива, отрутохімікати, радоактивні речовини, побутові відходи). 3. Чи є якась загроза річці Молочній? ( Вона все більше заростає очеретом, пересихає, штучно міняють русла, знищуючи джерельця, які поповнюють річку водою, підпалюють очерет, знищуючи все живе, що гніздиться в очеретах).
4. Що можемо ми зробити для річки? Повернемося до нашого епіграфа: Долиною річка, мовби стрічка, З очерету вигляда, Хоч вона собою невеличка , Та зате молочна в ній вода. (В.Васильєв)
Уч. Чи правильно підібраний епіграф? (Я думаю, що правильно, бо ми весь урок говорили про річки, в тому числі про річку Молочну)
27сл. 1. Що спільного у розглянутих поезіях?( Всі вони про річку Молочну) 2 . Яке враження справили на вас прослухані вірші? 3. Чи така зараз річка, як її бачили письменники? (Вона все більше заростає очеретом, пересихає, зникає риба..) 4. Чому в жодній поезії немає хвилювання за річку, що вона пересохне, зникне? (Очевидно, тоді така проблема не стояла. Вони бачили повноводну річку..) 5. Який висновок можна зробити з сьогоднішнього уроку? (Треба любити свій край, де народився, річки свого дитинства. Не забруднювати їх, не знищувати,а допомагати їм, любити їх, як письменники, з поезією яких ми познайомилися).
А зараз перевіримо, що ж ви запам*ятали з уроку.
Тест(по комп*ютеру)
 Уч. Скажіть свої оцінки.
Оцінювання
 Домашнє завдання : скласти вірш про одну з наших річок. Потім, з ваших поезій і сенканів спробуєте кожен зробити собі брошуру «Поезія 7 класу».
Приклад нехитрого віршика
Наша річка
Наша річечка рідненька – Тащенак.
 Всі ми любимо її, чи не так ?
 Дуже хочеться її врятувати. Але як ?
 Хто нам може підказати?
 Дикі гуси і качки тут живуть.
Різні рибки по річці пливуть.
Та як літо приходить до нас,
То зника Тащенак кожен раз.
Живи, річечко наша, живи !
Біля тебе багато трави.
 На толоці грибочки ростуть.
І корівок сільських тут пасуть.
 
Система краєзнавчої роботи на уроках мови Уроки української мови дають можливість поглибити знання учнів з історії рідного краю, використати елементи народознавства, пов’язані з культурою, звичаями та побутом населення Запорозького краю. Таким чином, для створення системи краєзнавчої роботи вчителю необхідно: · вивчити теоретичний матеріал, на якому ґрунтується краєзнавча робота на уроках української мови і літератури; · створити списки літератури для використання у краєзнавчій роботі за кожним напрямом діяльності; · розробити методику впровадження краєзнавчої роботи; · враховувати напрацювання колег-словесників; · використати необхідні посібники: дидактичний матеріал з української мови та літератури тематичного та структурного характерів, збірники диктантів та переказів, посібники - хрестоматії з літератури, збірки нарисів про творчість письменників – земляків; · збірки з історії рідного краю.
 Почати роботу необхідно з вивчення літератури про історію та культуру Запорізького краю. Нам ближче все, що стосується Мелітополя, Якимівки та с. Ленінське. Нижче подана література, яку ми використовуємо на уроках.
Художня література
1.Міщенко Д. Найвищий закон., К., «Дніпро», 1978 .
Твори наших земляків 1.Поэтический сборник о городе и его людях, Мелитополь 2002
2.Веселий курінь, Запоріжжя, РВП «Видавець», 1993
3.Лютий Г., Я воду пив з твого лиця, Гуляйполе, 1992
4.Рекубрацький А., Люди моєї пам’яті, Бердянськ,1992
Документально – публіцистична література про Запорізький край, Якимівщину та Мелітополь 1.В.П. Ищук, Азовские встречи, Днепропетровск, «Промінь», 1980
2.Гнєдашев В, Якимівський район на тлі Запорізької області, Мелітополь,1998
3.Мелітопольський краєзнавчий музей, путівник., «Промінь», Дніпропетровськ, 1976 р.
 4.Михайлов Б.Д., Каменная могила, К. «Таки справы», 2007 р.
 5.Михайлов Б.Д., Мелитополь, «Промінь», Днепропетровск, 1980 г.
6.Сердюк И.И., Кирилловка, Харьков,1999 г.
7.Супруненко В. Запорожский край, Запорожье 2003 г.
 
Досвід роботи вчителів Харківщини підказує, що цілком правильно створювати блоки папок під такими рубриками:
· Письменники – вихідці з Запорозького краю;
· Літературні імена Мелітопольщини і Якимівщини;
 · Митці – вихідці інших регіонів України, котрі тут тимчасово працювали чи перебували на Мелітопольщині, Якимівщині;
 · Письменники України, котрі хоча безпосередньо й не були на території Мелітопольщини, Якимівщини, проте через мелітопольців чи якимівців мали прямі чи опосередковані зв’язки з нашим краєм; · Письменники, вихідці Мелітопольщини, Якимівщини, котрі писали російською мовою;
· Українські митці не наші земляки, які писали російською мовою і мали творчі зв’язки з нашим краєм; · Письменники інших країн, які мали зв’язки з мелітопольцями, якимівцями.
 
Валентина Купцова, учитель гуманітарної гімназії №2 м. Миколаєва, пропонує схеми напрямів і видів краєзнавчої роботи. Беручи до уваги запропоновані схеми, розглянемо поетапно напрями і види краєзнавчої роботи у нашому регіоні. Українська мова Урок Позакласна роботаДослідницько - пошукова робота
Вивчення історії та культури рідного краю через дидактичний матеріал на краєзнавчі темиПрофесійна лексика мого краю. Природа Мелітопольщини і Якимівщини в лексиці української мови. Назви елементів одягу півдня України Наукові учнівські роботи «Діалектні можливості мови на території Якимівщини», «Місцеві топоніми»
Серед основних напрямів краєзнавчої роботи доцільно визначити як основні тематичні такі: · вивчення історії рідного краю;
· ознайомлення з етнографією Якимівщини;
 · створення чіткого уявлення про екологічну ситуацію краю;
 · поглиблення знань про найвидатніші досягнення науки, культури, спорту.
 · Урок української мови дає можливість спланувати роботу через:
 · дидактичний матеріал у формі різноманітних творчих та навчальних завдань і вправ;
· підбір текстів краєзнавчого характеру для диктантів та переказів;
· уроки розвитку зв’язного мовлення, побудовані на краєзнавчій основі.
Для реалізації першого тематичного напряму необхідно укласти дидактичний матеріал.
 Нижче зразки вправ краєзнавчого характеру для учнів 8 класу.
 
Картка №1 · Прочитайте виразно вірш. Які художні засоби використано автором для образного змалювання дійсності. Опишіть усно, що ви уявляєте, читаючи цей вірш.
 Мій край На Молочній шумить очерет, Хилять віти квітучого глоду, Натягнувши зелений берет, Задивилась вербиця у воду. Може, думи ще й досі снують Про страшні грозові круговерті, Як колись по долині отут Квіти меркли в агоніях смертних. Та душа в них лишилась жива. Із зерна проросла буйно цвітом, Заясніла під сонцем трава, В материнці скупалося літо… (М. Семенченко)
· Випишіть три-чотири словосполучення, зробіть їх письмовий синтаксичний розбір.
 
Картка №2 · Прочитайте текст, визначте стиль і тип мовлення. Дайте заголовок.
При визволенні Якимівщини у жовтні 1943 року відбувалися жорстокі бої. Береги Молочного лиману ще довго будуть пам’ятати , як точився смертельний бій за Якимівщину. На правому березі лиману проходила лінія німецьких укріплень. Назву для неї фашисти запозичили в міфології. Сподівалися, що бог війни давніх вікінгів Вотан допоможе їм зупинити радянські війська. При форсуванні лиману та прориву оборонної лінії «Вотан» тільки в межах Ленінське - Алтагір загинуло більше тисячі радянських воїнів. Всі вони поховані в братській могилі в селі Ленінське. Залишки тієї війни нагадують про себе іржавою зброєю, снарядами, патронами, осколками. Якщо все це зібрати разом, то буде великий курган. · Назвіть граматичну основу кожного речення. · Випишіть складнопідрядні речення, зробіть синтаксичний розбір.
 
Картка №3 · Складіть і запишіть речення з поданими словами так, щоб вони були однорідними членами, ввівши узагальнюючи слова. Молочна, Великий Утлюк, Малий Утлюк, Утлюцький, Молочний. Ленінське, Радивонівка, Олександрівка, Володимирівка, Давидівка. Янцева, Юрицина, Ясна Поляна, Соколовського, Чорноморченка. · Пояснити розділові знаки, написання великої букви, значення назв і їх походження
 
Картка №4 · Прочитайте вірш, запишіть, знайдіть звертання, поясніть розділові знаки.
 Доленька моя
 Ой, ти річенько Молочна, Синя глибочінь. Ой, моя ти непорочна Ладо, відпочинь. Не спіши у даль, маленька Доленька моя, Де глибока, де міленька, З рястом по краях… (Віра Кулішова)
 · Що ви знаєте про автора?
 
Високоефективною формою під час навчальних контрольних диктантів та переказів є використання текстів краєзнавчого змісту.
Переклад тексту науково-популярного стилю
 Ландшафтный заказник
 Значительная часть территории Кирилловского курорта – это заказники и памятники садово-паркового искусства. Среди них, прежде всего, ландшафтный заказник «Федотова коса» площадью 1910 га. Он организован в 1996 году. Здесь охраняется уникальный комплекс растительного и животного мира лугово-болотной и водо - болотной экосистемы, в том числе: кермек Мейера, кермек широколистый, пырей подевый, сирения сизая, люцерна Котова, житняк пухнатоцветковый, козельцы днепровские. В заказнике охраняется гнездовья крохаля среднего, крохаля долгоносого, кулика-сороки, и место обитания гадюки степной восточной. Заказник занимает всю Юго-Западную часть Федотовой косы, между островом Степок и Бирючим островом в пределах Запорожской и Херсонской областей и находится в ведении Кирилловского поссовета. Від уроку до уроку вчитель може поглиблювати знання учнів про рідний край, формуючи цілісну картину і чітку картину про його історію, культуру, сучасне життя.
 
 ЛіТЕРАТУРА
1. Ж.Вивчаємо українську мову та літературу, №26, вересень, 2006, с.41
2. Ж.Вивчаємо українську мову та літературу, №32, листопад, 2006, с.32.
3. . Ж.Вивчаємо українську мову та літературу, №34, грудень, 2006, с.31.
4. Ж.Вивчаємо українську мову та літературу, №2, січень 2007, с.37.
 5. Ж.Вивчаємо українську мову та літературу, №4, лютий, 2007, с.35.
 6. Ж. Дивослово № 6, 1999, с. 43, 47
7. Ж. Дивослово № 7 1999, с 53
8. Ж. Дивослово № 10, 1999, с 30
9. Українська мова і література, №2, 1991, с.31
10.Українська мова і література, №2,2003, с.61
 11 Українська мова і література, №3,2003, с.67
12. Українська мова і література, №6,2003, с.61
13. Українська мова і література, №2,2004, с.61
14. Українська мова і література, №6,2004, с.60
Категорія: Література рідного краю | Додав: Helli
Переглядів: 4016 | Завантажень: 26
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Вхід на сайт
Пошук

Copyright MyCorp © 2018
Зробити безкоштовний сайт з uCoz