|
ДОВОЄННЕ МИНУЛЕ
Перші початкові школи на території нинішнього Ленінського
були організовані в 1927 -1928р
- в одній з артілей, що біля р. Тащенак (КОПТАХ).
В 1 клас набрали дітей віком 7 – 9 років.
Першою вчителькою у них була Шапошникова Домна Тимофіївна.
У цьому ж році ще одна школа була відкрита у Мирному
(початок вул. Комунарів), тоді це був окремий хутір.
(Він же один з хуторів Янцева, пізніше – бригада Комуни «Мирна праця»). 
Перші вчителі Ленінської школи:
Пастернак Григорій Охрімович, Камишов Петро Михайлович,
Грибачов Марко Лаврентійович, Снопко Василь Федорович,
Дундук, Розумняк...
Василь Федорович з дружиною
Снопко Василь Федорович - один з перших директорів школи.
Після закінчення Городнянського педагогічного училища приїхав
учителювати у Комуну.
Із спогадів Іванісової Л.С.:
«Учив мене у 6 класі. Пам’ятаю, що вчили капілярність.
Стрункий, високий, красивий.
У нього можна було про все спитати, все йому розповісти.
Приїхав з сестрою Галкою. Поставили на квартиру до Прасолових.
Він і дочка хазяїв Віра покохали одне одного.
У 1929 році одружилися». Через рік народилася дочка Валентина.
У 1936 році - син Анатолій.
28 листопада 1937 року.
Серед ночі увірвалося двоє чоловік у чорному і забрали його
з собою, як ворога народу.
Камишов Петро Михайлович – учитель історії.
«Великою була комсомольська організація Комуни.
У 30-х роках вона – дійовий помічник первинної парторганізації
в справі перетворення села на соціалістичний лад.
Секретар – учитель місцевої школи Петро Михайлович Камишов.
(Із спогадів комунарки Добряк Варвари Юхимівни).
Іванісова Л.С. згадує:
«Пастернак Григорій Охрімович - географ.
Дуже тактовна, культурна людина. Був у Червоній армії.
Перша дружина загинула.
Приїхав у Комуну з другою дружиною, спільним сином,
Майкою, та двома синами від першого шлюбу,
Володимиром і Олексієм. Дружина – Мар'я Олексіївна
під час революції була медсестрою. Їх дуже поважали.
Володимир Григорович – учитель молодших класів.
У клубі до війни була велика бібліотека.
Пастернак Володимир Григорович був бібліотекарем.
Записав мене і сам підбирав книги. Вони були програмними,
це дуже згодилося в училищі.
Олексій Григорович працював завклубом.
При ньому кожну суботу ставили вистави.
У клубі була військова кімната, вивчали військову справу.
Були електрифіковані стенди.
Існувало два фізкультурних гуртка.
Під час війни був поліцаєм, допомагав переховуватися
від фашистів, рятував молод від вивезення в Германію».
Незабаром організували початкову школу на Зеленому
(с. Тимофіївка). Учителі: Дундук, Камишов Петро Михайлович
(історія), Маїса Наумівна Млазіна,… Раїса Константинівна (мовник).
У перші роки Радянської влади велику увагу приділяли освіті,
тому всі школи були організовані РАЙВНО.
Навчання було безкоштовним.
У 3-х школах навчалося, приблизно, 70 учнів.
Ішли в школу з 8 років. Перші класи набиралися по віку,
а 2-і і 3-і - переростки (9 - 11років).
У 1929 році розрізнені артілі «селилися» в одному місці,
ближче до центра Комуни, 2-го Янцівського хутора.
Почалося заселення кутка Олександрівка (тепер початок вул. Леніна).
Перший побудувався тут Олександр Колєсніков, тому й Олександрівка.
В основному переселяли з Коптаха , хоча там був свій клуб.
Мабуть, через те, що селище знаходилось найдалі, і школа,
на той час, була вже одна – в Мирному.
Четверта бригада теж не близько, але існує до цього часу.
Можливо, тому що близько до Радивонівки.
Діти ходять туди до школи, але дорослі працювали до останнього в колгоспі ім. Леніна.
У 1933 -34 р у Комуні Леніна (у Мирному) створена семирічка,
яка розмістилася у будинку колишнього поміщика Янцева.
У Якимівці та Охрімівці на цей час вже існували 7-річки. 6-7 класи набирали з переростків. Говорили, що в перші роки існування
цієї школи в ній навчалися діти із сусідніх сіл - Радивонівки та
Д– Іванівки, бо там своїх шкіл ще не було. Біля школи (на толоці)
– спортивний майданчик. Діти грали у футбол. На ньому-бум, канат,
місце для стрибків у довжину, 100метрівка.
Фізкультуру після війни викладав Гайдаржинський Ф.,
пізніше - Калошкін М.Ф..
До жовтня 1937 року директором був Снопко Василь Федорович,
з 1938 по 1939 – Тарарієва Тетяна Дмитрівна,
1939 - 1941 Розумняк…
Активно велась гурткова робота:
Хоровий гурток –субота, неділя. Драматичний.
Постановка п'єс. Фізкультурний.
Була своя футбольна команда, яка одного разу завоювала
право грати з іноземцями (з турками), вигравши ряд
змагань – районні, обласні.
Музичний. Струнний оркестр.
Колгосп купив для школи скрипку, гітару, мандоліну, домру,
балалайки, барабан, баян. Баяніст – Дуденко Кирило Зіновійович.
Танцювальний.
Біля школи стояли 2 кам'яні баби.
Потім їх забрали в Асканію – Нову.
***
Голодомор 32-33 років не був дуже відчутним у комуні,
завдяки добрій організації. Продрозверстка обійшла село,
тому що всі були комунарами.
У цей період було створене організоване харчування для учнів.
Ніхто у Комуні не помер з голоду.
У самій школі їдальні не було, але їжу готували
у сусідній янцівській будові. (Кінець 70-х – Димська Матрьона).
На сніданок давали молоко і булку. На обід – борщ, м'ясо, каші.
У шкільному ларьку, який знаходився у школі, до 70-х було тільки молоко-10коп. і булка - 3коп..
Тут же були цукерки - льодяники у вигляді рибок, та монпансьє - льодяники у жерстяних круглих коробочках, халва у жерстянках,
шкільне приладдя.
ВЧИТЕЛІ: Божко Ніна Федорівна – уч. 1-4 кл. працювала
з 1938 по 1945 р, Дєдушева В.Ф. – уч. російської мови і літератури.
50-60-ті роки
Шевцова В.М.(Шарко)-1-4кл., Гайдаржинський Ф.-фізрук,
Баранова М. П. –біолог, Бреднєва( Калошкіна) В.С - рос. мов.,
Слащова І.П. - 1-4кл., Калошкін М.Ф-геогр., іст.,
Негреєв ВА –директор-фізик, (60-ті роки), Іванісова ЛС - 1-4 кл.,
Слащова Т.Я укр.мов. і літер. Під час окупації школа не працювала.
Будинок, у якому знаходилися 1-2 класи і деякий час яслі,
зірвали німці під час відступу, бо там був склад з боєприпасами.
Після звільнення молодші класи були у центрі села.
Теж у Янцівській будівлі. Після ВВВ школа в Мирному відновила свою роботу. У 1964 році почалося будівництво теперішньої будівлі школи.
Джерело: http://Спогади очевидців, газета "Слово трудівника" | 
