13 вересня - день народження відомого запорізького співака і композитора Анатолія Сердюка.
Анатолiй Васильович Сердюк (*13 вересня 1964, Запоріжжя) — український композитор-пісняр, співак, дiяч культури, журналіст. Заслужений працівник культури України (1999), член Асоцiацiї дiячiв естрадного мистецтва України (1993), член Нацiональної спiлки журналiстiв України (2005).
Народився й живе в Запорiжжi. Закiнчив Мелітопольське училище культури (1989, диригент хору), Харкiвський iнститут культури (1995, диригент духового та естрадного оркестрiв), Запорізький національний університет (2005, журналiстика). Навчається в аспiрантурi ЗНУ.
Автор i ведучiй передач «Наша естрада» (1996—1998) та «Пiсенне Запорiжжя» (з 2007 р.) на радiостанцiях «Радiо-Три» й «Запорiжжя FM». Iнiцiатор створення та голова журi конкурсу пiсень про рiдний край «Запорiжжя моє кохане» (з 2006 р.). У 1996—2002 рр. — голова Запорiзького мiського об`єднання композиторiв.
У творчому доробку понад 150 пiсень, 10 СD-дискiв, 2 DVD, 4 нотних збiрника, 10 сольних концертних програм, понад 1300 виступiв в Українi й за кордоном, 12 вiдеоклiпiв, 9 телевiзiйних концертiв, десятки телепередач, телефiльм «Ми з тих ясних зiр». Лауреат i дипломант 20 всеукраїнських та мiжнародних конкурсiв i хiт-парадiв.
З 1991 року Анатолiй Сердюк першим на запорiзькiй естрадi почав творити українською мовою, оспiвуючи рiдний край та обстоюючи в творчостi нацiональнi iдеали й державницьку позицiю. Вирiзняється оригiнальним репертуаром iз мiсцевим колоритом (театралiзованi цикли пiсень козацької та «махновської» вольницi, сучаснi пiснi про Запорiзький край), плiдно спiвпрацює iз запорiзькими поетами. Пiсням притаманнi виразна мелодiйнiсть, змiстовнiсть, народнiсть, патрiотизм. Серед творiв — лiричнi й патрiотичнi пiснi, маршi, гiмни, народнi стилiзацiї, вальси, романси, танго, молодiжнi поп-шлягери, рок-композицiї. Твори Сердюка виконують солiсти, вокальнi ансамблi, хоровi колективи, оркестри України, його творчість вивчається в школах Запорiзької областi на уроках спiву та iсторiї рiдного краю.
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Його творче кредо – оспівувати рідний край: щоб слава Запоріжжя лунала на всю Україну, аби був власний оригінальний запорізький витвір, в основі якого - вірші місцевих письменників. Анатолій Сердюк - член Асоціації діячів естрадного мистецтва України (1993), член Національної спілки журналістів України (2005), заслужений працівник культури України (1999).
Він - лауреат, дипломант і призер близько двадцяти українських і міжнародних пісенних конкурсів, переможець хіт-парадів. Найвагоміші серед них - престижна літературно-мистецька премія імені Дмитра Луценка «Осіннє золото» (2004), яку він здобув як композитор за визначні досягнення у творчості та вагомий внесок у розвиток національних пісенних традицій, а також диплом міжнародної програми «Мистецький Олімп» за вагомий внесок у розвиток культури й мистецтва України (2011).
Композитор - автор понад 120 пісень. У його творчому доробку - п’ять магнітоальбомів, сім компакт-дисків, близько 900 виступів в Україні та за кордоном, десять відеокліпів, музичний телефільм, три авторських нотних збірники. Анатолій Сердюк єдиний серед запорізьких виконавців, хто робить регулярно протягом двадцяти років творчої діяльності великі концертні сольні програми, які презентує у великих концертних залах.
Матеріал з Письменницького порталу
 Початок творчої діяльності А. Сердюка був схожий на спалах боліда, настільки несподівано і вчасно увірвався він в українську пісенну культуру. Так, саме в переломному 1991 році Україна ожила з його піснею "Вставай, Україно, вставай!” на вірш Дмитра Павличка, яку й сьогодні можна поставити поруч з Гімном України (до речі, були пропозиції зробити Гімном її). Вона стала найкращою патріотичною піснею фестивалю "Червона рута-91”, а інформаційна програма Держтелерадіо України визнала її піснею-символом року. Відтоді розпочалася творча хода тепер уже визнаного співака й композитора. І в цьому йому, напевно, допомагала закоханість у пісню, яка додавала творчої наснаги й надихала продовжувати розпочату справу...
Кожен митець од Бога приходить, щоб ламати канони й стереотипи. Анатолій Сердюк не кинувся у нерозвідані хащі, він пішов битим шляхом і знайшов там таку глибину, яка дозволяє і вдень бачити зорі. І ця глибина — національний український дух. Саме ця риса, напевно, і вирізняє А. Сердюка серед багатьох і багатьох композиторів та співаків.
Поштовхом до створення пісні для нього є сильний змістовний вірш. Тому його пісні настільки енергетично місткі, що часом здається, слова в них перестають бути словами, виконують лише роль ключів до слів. А настрій, запахи, чари, як не дивно, линуть разом з мелодією поруч і не вивітрюються з часом. Так щемливо-просто і надзвичайно відверто звучать слова пісні, які відразу вириваються за межі своєї суті й стають символічними началами розуміння душі людини. Якби це були просто вірші, вони б, як вино, всотувалися через кров. Але це пісні, тому вони проникають прямо в душу.
2009 рік
16 жовтня 2009 ЮВІЛЕЙ АНАТОЛІЯ СЕРДЮКА В КИЄВІ
Запорізький співак і композитор-пісняр Анатолій Сердюк авторським концертом «Краю мій рідний» відзначив 20-ліття своєї творчої діяльності. Ювілейний концерт відбувся 16 жовтня 2009 р. у Києві в Національній філармонії України.
Ювіляра вітали зі сцени видатні поети Дмитро Павличко, Микола Луків, голова Асоціації діячів естрадного мистецтва України Віктор Герасимов, представники запорізького земляцтва в Києві, делегація від Запорізького національного технічного університету. Приємною несподіванкою стала присутність на концерті міського голови Запоріжжя Євгена Карташова, який прилетів до столиці України прямо із Франції, зі Страсбургу, де брав участь у засіданні Асоціації голів міст Європи.
Запорізький мер подарував композиторові величезний букет троянд і подякував йому за пісні про запорізький край, які викликають у запоріжців почуття гордості за рідне місто. Запорізький національний університет, в аспірантурі якого навчається А.Сердюк, також прислав квіти й вітальний адрес.
Композитор запросив глядачів до пісенної прогулянки його рідним запорізьким краєм. У виконанні автора пролунали колоритні пісні про козаків і Хортицю, про гуляйпільську вольницю й Нестора Махна, ліричні пісні в супроводі гітари й скрипки. Особливий відгук у слухачів мала пісня "Степ" на вірші Н.Махна, проспівана композитором без музичного супроводу.
Пролунала й легендарна пісня на вірш Д.Павличка "Вставай, Україно!", яка на початку 90-х років піднімала й згуртовувала українців. У концерті взяла участь запорізька співачка Анастасія Шергіна, яка у дуеті з Анатолієм Сердюком виконала два ліричних твори – "Шипшину" й "Журавлика". Ансамбль бального танцю "Горизонт" (керівник Анастасія Єрмоленко) прикрашав та доповнював зміст пісень у ритмах вальсу, танго й самби. Прозвучали пісні на вірші поетів, з якими співпрацює пісняр, – київських поетів Д.Павличка, Л.Верьовки, Б.Олійника, М.Луківа, Ф.Млинченка, А.Ткаченка, С.Короненко, Н.Шаварської, запоріжців П.Ребра, Г.Лютого, А.Рекубрацького, Л.Геньби, В.Чубенка, В.Коваль, С.Горського. Концертна програма була вибудувана настільки цікаво, що дві з половиною години пролетіли непомітно, концерт пройшов, як кажуть, «на одному диханні».
Після кожної пісні (а їх було двадцять п’ять) ювіляру дарували гарячі оплески й квіти. Досвідчені й вибагливі столичні глядачі були вражені витонченим і проникливим виконанням пісень, артистизмом митця, його високим професіоналізмом. Шанувальники української пісні й поезії отримали від концерту справжню насолоду, бо в творах А.Сердюка була і висока поезія, і красива, вишукана мелодія, і гармонійне поєднання музики й слова.
За 20 років творчої діяльності запорізький пісняр написав 150 пісень, випустив 10 компакт-дисків, 4 пісенника, представив публіці 9 сольних концертних програм. У його доробку – патріотичні й козацькі пісні, романси, вальси, ліричні пісні, молодіжні шлягери й рок-композиції, а найбільш виразна програма – колоритний цикл «Гуляє Гуляй-Поле» з піснями про Н. Махна.
|
